На сході України воюють не тільки етнічні українці, а й грузини. Вони добровільно воюють за державу,в якій живуть, хоча їх називають найманцями. В складі добровольчого батальйону “Донбас” воює сім українських-грузинів.
Журналістам програми “Вікна-Новини” ексклюзивно вдалось поспілкувалися з трьома з них. Два Давиди і Гоча – колишні офіцери, за плечима в яких пекло громадянської війни та битва за Абхазію. “Росіяни не так сильно бомбили наші міста як тут. Я не знаю, звідки у них така ненависть до України, щоб так руйнувати міста,”- здивований Давид Єбралідзе.
Давид мешкає в Запоріжжі вже понад 10-ть років. Він колишній капітан грузинської Нацгвардії. Рішення піти на війну далось грузину важко. Проте прагнення захистити свою дружину і доньку, а також жити у вільній Україні – перемогло: “Я живу в Україні. У мене сім’я тут і я не хочу звідси бігти. Тому що я люблю волю!”- запевняє Давид. Гоча Балахашвілі з родиною мешкає у Дніпродзержинську, і син цього року пішов до школи. Перший дзвоник батько пропустив через війну.
“Моя мрія – це щоб мій син жив в такій державі, де права людини і життя людини будуть для держави і всього народу найбільшою цінністю,”- підкреслює Гоча. Киянин Давид Мартіашвілі — екс-голова союзу ветеранів Національної гвардії Грузії. Попри звання та нагороди, у батальйоні він — рядовий.
“За 22 роки тих подій в Грузії не змінилось нічого. Ні тактика, ні політика, ба навіть противник. Все те ж саме. Так що це мені і допомагає передбачати подальші дії супротивника,”- підкреслює Мартіашвілі. Декілька днів тому він повернувся з полону. Потрапив він в нього, коли виходив з Іловайського котла. “Нам росіяни обіцяли коридор, але замість коридору ми отримали обстріл, дуже сильний обстріл,”- констатує Мартіашвілі. Проте вже зараз український грузин готовий воювати зі своїми побратимами. Вже через декілька днів бійці повертаються на передову. І впевнені, що не складуть зброї, поки на їхній другій Батьківщини не запанує мир.
Posted in: 
Tags:
